Вимоги до назв заголовків HTTP не є строго регульованими щодо капіталізації, оскільки HTTP заголовки нечутливі до регістру. Однак, існують деякі загальні практики і стандарти, які зазвичай дотримуються для кращої читабельності та узгодженості:
- Капіталізація: Зазвичай назви HTTP заголовків пишуться з використанням CamelCase, де кожне слово починається з великої літери, наприклад, Content-Type, User-Agent, Accept-Encoding. Це не впливає на технічну обробку заголовків, але робить їх легше читати.
- Унікальність: Кожен заголовок повинен мати унікальну назву у контексті одного HTTP запиту або відповіді. Не можна використовувати однакові назви для різних заголовків у тому самому запиті чи відповіді.
- Спеціальні заголовки: Існують заголовки, які використовуються специфічно для контролю поведінки кешування (Cache-Control), безпеки (Strict-Transport-Security), аутентифікації (Authorization), тощо.
- Норми RFC: Вимоги до заголовків регулюються документами RFC, які визначають стандарти для протоколів Інтернету. Наприклад, загальні заголовки і їхнє використання описані в RFC 7231.